Анекдоти дня 1 листопада

— Хочу їсти! Що буде на вечерю?
— Якщо я посмажу картопельку, як ти на це дивишся?
— Як, як? Зі слиною на очах…

Сусідка – сусідці:
— Розо Марківно, куди це Ви так вирядилися? Ну, як дама легкої поведінки, їй-богу!
— Та на роботу йду!
— А ким же ви працюєте?
— Зайдіть до мене в квартиру – скажу!
Заходять. Роза Марківна, пошепки:
— Я – лікар-терапевт нашої поліклініки!
— А чому в квартирі та пошепки?
— А щоб бабульки не почули! Нехай думають, що я — дама легкої поведінки!

— А що, чи правда кажуть, що всі війни на землі – через жінок?
— Звісно! Понароджували всяких дурнів!

Дзвінок у двері. Мужик відкриває, на порозі стоїть смерть. Вся в зеленому, з різнокольоровими повітряними кулями та у валянках. Мужик:
— Ти хто?
— Смерть твоя.
— А чому ти в такому вигляді?
— Безглузда я.

Залазять двоє грабіжників у сільський будинок. А в будинку сидить бабулька, така маленька, в хусточці та в окулярах. П’є чай із блюдця.
Побачивши грабіжників, запитує:
— А вам чого треба?
— Золото, бабцю, давай!
— А вам скільки?
— А скільки є?
— Ну, сто кіло вистачить?
— Ну, давай! – очманілі від такої удачі, закричали бандити.
— Олексійко, онучок, – крикнула бабулька, – ходи сюди!
Фз сусідньої кімнати виходить такий ВДВшник – під два метри, весь накачаний, у тільняшці. В руках – багнет-ніж і точило…
— Чого, бабцю?
— Та ось, золотце моє, до тебе прийшли.

А що, якщо рослини вирощують нас, постачаючи киснем, лише для того, щоб ми після смерті послужили їм непоганим перегноєм?

— Сашко, чого ти все холостим ходиш? Одружися. Одружись давай!
— А говори, що пробачив і зла на мене не тримаєш.

— Я дуже люблю читати книги.
— А  перечитувати ти теж любиш?
— З моєю пам’яттю, це називається просто читати.

Нагадаємо, у мережі їдко висміяли новий образ Захарової: тільки з бодуна.

Як писала Politekа, вагітна Тодоренко поклала на живіт страшне чудовисько і заінтригувала підписників.

Також Politeka повідомляла, що Азаров зрадницьки накинувся на Україну: стала потворним скотним двором.