Сім'я
Старша сестра Анатолія Васильовича — Марія (1959 р.) — відома письменниця, автор двох десятків книжок, двічі був народним депутатом Верховної Ради України.
Матіос одружений з Іриною Барах, яка займається підприємницькою діяльністю. У Анатолія є син і дочка.
Освіта
Після закінчення сільської школи Анатолій поступив в музичне училище у Чернівцях, яке закінчив у 1984 році. У 1988 році Матіос пішов служити в радянську армію.
Після демобілізації він вступив в Чернівецький державний університет імені Федьковича і закінчив його в 1997 році, отримавши диплом юриста. Анатолій Матіос - кандидат юридичних наук, Заслужений юрист України.
Кар'єра і бізнес
Після закінчення університету Анатолій Матіос близько трьох років працював у прокуратурі Чернівців та Чернівецької області, а в 2000-му році перевівся до Херсонської области.
До 2004 року Матіос керував відділом нагляду за дотриманням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство. Наступні чотири роки він працював у прокуратурі Києва.
З 2008 по 2014 рік Анатолій був співробітником СБУ. Спочатку керував управліннями у Львівській (2008) та Одеській (2008-2009) областях. Потім повернувся до Києва, де став заступником голови корупційного управління СБУ.
У 2010-2011 роках Анатолій Васильович працював у Вищому адміністративному суді в якості відрядженого радника голови суду. Після чого був відряджений в президентську адміністрацію і три роки провів на посаді заступника керівника Головного контрольного управління.
Влітку 2014 року Матіос повернувся в прокуратуру і два місяці працював на посаді заступника Генпрокурора. Анатолій керував Головним управлінням процесуального керівництва у кримінальних проваджень слідчих центрального апарату і нагляду за дотриманням законів у військовій сфері та затверджено членом колегії Генеральної прокуратури.
У серпні 2014-го Матіос став Головним військовим прокурором. На цій посаді провів п'ять років, до вересня 2019 року. Має звання генерал-полковника юстиції. Після цього покинув військову службу.
У травні 2020 року Анатолій в місті Луцьк отримав адвокатське посвідчення. У тому ж місяці Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Матіоса до Міністерства оборони, скасувавши наказ міністра від 15 жовтня 2019 року про звільнення генерал-полковника юстиції з військової служби в запас. Феміда зобов'язала Міноборони укласти з ним новий контракт про проходження військової служби в Збройних Силах на посадах осіб офіцерського складу.
Анатолій Матіос запам'ятався в прокуратурі тим, що завів кримінальні справи проти відомих чиновників. Так, в 2007 році він відкрив провадження проти глави Мін'юсту Олександра Лавриновича, а через рік взявся за скандального суддю Ігоря Зварича. У липні 2019 року передав президенту Володимиру Зеленському лист з деталями розслідування Іловайської трагедії.
Анатолій Матіос — член громадських об'єднань: Товариство сприяння обороні України та Всеукраїнської громадської організації Федерація боксу України.
Цитати і вислови
В інтерв'ю виданню "Цензор" Анатолій Матіос розкритикував Руслана Рябошапку та його реформу прокуратури:
“Пан Рябошапка, а він є ідеологом та розробником цього закону (про реформу Генпрокуратури — прим. ред.), власне через персоніфікований “страх Матіоса” (а ми з ним мали досить жорсткий конфлікт під час його піар-роботи в НАЗК, а в цей орган суспільство досі має суттєві претензії) з якогось переляку ліквідував в Україні всю військову прокуратуру, як необхідний для держбезпеки інститут.
Напевно наші іноземні партнери (США, Ізраїль, Канада, Китай і т. д. — військові прокурори яких приїжджали до нас за досвідом), в яких зараз навіть без війни діють військові прокуратури і їх ніхто не збирається ліквідовувати “не дотягують” до юридично державного генія Руслана Рябошапки”.
В ефірі "4 каналу" Анатолій Матіос розповів про вибухи на складах в Балаклії в березні 2017 року:
“Те, що ми бачили в Балаклії, наш північний сусід використовував самі останні технічні можливості для того, щоб розбомбити цей склад безпілотником.
Всі докази... були представлені всім послам “Великої вісімки”. Вони були надані в брошурах з відеоматеріалами та доказами, які обґрунтовували це.
Ми всі встановили, що змогли: звідки, в період яких військових навчань Російської Федерації відбувся зліт, приблизні аеродроми польового призначення, звідки він (безпілотник — прим. ред.) летів, летів, що робив і яким боєприпасом він бомбив…
Там зберігалися снаряди і багато ракет, так званої системи “Куб”. Вони в спеціальних тубусах, які неможливо навіть розбити молотком. Навіть якщо тротил поставити, він не розірве їх. Тому що для детонації ракет потрібна висока температура. Кумулятивна.
Так от, безпілотник відбомбив двічі, в двох місцях зарядом кумулятивної дії. Ми провели слідчий експеримент. Під відео з експертизами, з військовими. Все це підтвердило, що при попаданні кумулятивного снаряда, який пробиває і створює температуру понад 1600 градусів і відбувається вибух ракети.
Ось вибухи ракет “Куб”, які почали розлітатися в різні сторони, і привели до загальної детонації Балаклії”.
В інтерв'ю "4 каналу" Анатолій Матіос також розповів про пропозиції Володимиру Зеленському з приводу військової прокуратури
“Я писав президенту Зеленському про те, що державі необхідно створити юридичну конструкцію і юридичну структуру у вигляді Бюро військової юстиції, куди ввести військову поліцію, яка буде охороняти військові арсенали і склади.
Але у нас країна, мабуть, не настільки бідна. І всі радники, в тому числі і нешанований мною колишній Генеральний прокурор Руслан Рябошапка все зробили, щоб ліквідувати навіть те, що ще працювало”.
Анатолій Матіос розкрив журналістам подробиці Іловайської трагедії:
“Не може бути без наслідків причин. Причиною стало пряме вторгнення понад 13 тисяч військовослужбовців, які зайшли на нашу територію і розстріляли наших людей…
Про те, що росіяни готуються до наступу, така інформація надходила. Велика частина керівників, від головнокомандувача до керівника АТО, не вірили в пряме вторгнення. Але воно відбулося.
Через чотири дні ми приїхали (в Іловайськ — прим. ред.) і побачили залишки бійців з ще посттравматичним синдромом. Вони говорили про ті події, які пережили.
Вони розповідали про військових, про десантників, яких вони брали на броню для того, щоб росіяни не стріляли. Про те, що колони стояли, а вони йшли посередині, а на колонах і на транспорті були розпізнавальні знаки України (білі смуги), то вони думали, що це свої, підкріплення.
Історія та можливість доступу до архівних документів збройних сил Російської Федерації напевно дасть нам відповідь, що насправді сталося і хто безпосередньо винен.
Але після Іловайська оголошено підозру військовою прокуратурою під моїм керівництвом міністра оборони Шойгу, начальнику Генерального штабу. Всього 28 генералам і полковникам, які безпосередньо відповідали за вторгнення”.