Біографія
Омельченко Олександр Олександрович народився 9 серпня 1938 року в селі Зозів Вінницької області.
Сім'я
Дружину Олександра Омельченка звуть Людмила Леонтіївна (1945 року народження). У шлюбі з нею народилися два сини: Ян (1966) і Олександр-молодший (1968). Є чотири онуки.
Освіта
Школу Олександр Омельченко закінчив у селищі Брусилів Житомирської області (1956). Потім вирушив до Києва, де спочатку навчався в будівельному технікумі (1959), а трохи пізніше в інженерно-будівельному інституті (1974).
Майже рік (1959-1960) служив у радянській армії. Омельченко має також і другу освіту – у 1978 році він отримав диплом інституту народного господарства.
Кар'єра і бізнес
Олександр Омельченко після технікуму та служби в армії працював на підприємствах «Головкиївміськбуду». Починав робітником і за тридцять років роботи досяг посади першого заступника начальника «Головкиївміськбуду». Наприкінці 1980-х років в якості радника-консультанта працював в Афганістані.
Потім Омельченко влаштувався до системи Держбуду: був заступником голови виконкому Київської міської ради народних депутатів, обіймав посаду генерального директора державного комунального підприємства «Київреконструкція».
Протягом двох років (1994-1996) Олександр Омельченко був заступником столичного градоначальника, а потім до 1999 року обіймав посаду мера Києва. У 1996 році він також очолив Київську міську адміністрацію.
В 2001 році розглядався в якості кандидата на пост прем'єр-міністра. Того ж року став головою партії “Єдність”. Через три роки ця політична сила висунула Омельченка на посаду кандидата в президенти. У першому турі Омельченко набрав всього 0,48%. У другому турі підтримував Віктора Ющенка.
У 2006 році брав участь у виборах мера Києва, але програв Леоніду Черновецькому, набравши всього 21,2% голосів.
Олександр Омельченко з 1998 року сім разів балотувався в український парламент, однак отримати депутатський мандат зміг тільки раз - у 2007 році. Він пройшов у Верховну Раду сьомого скликання під тринадцятим номером Блоку «Наша Україна Народна Самооборона».
У парламенті колишній київський міський голова очолив комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Входив до складу групи з міжпарламентських зв'язків з Австрійською Республікою. У фракції “НУНС” залишався до 2011 року і до кінця каденції (грудень 2012) був позафракційним.
Три рази (1998, 2014, 2015) Омельченко обирався до київської міської ради. У Київраду восьмого скликання він пройшов під першим номером у списку партії “Єдність”. Очолює однойменну фракцію, а також є членом постійної комісії з питань проведення оцінки корупційних ризиків у діяльності Київської міської ради.
Крім політики Олександр Омельченко займався спортивною сферою. Так, з 1997 по 2006 рік він очолював хокейну федерацію, а з 2001 по 2007 рік - був президентом футбольного клубу “Арсенал” (Київ).
Компромат і чутки
Як відзначає преса, екс-мер Києва відомий «непрозорістю розподілу земельних ресурсів, проведенням закупівель за принципом кумівства, надмірною активністю чиновницького апарату, сумнівністю в доречності деяких архітектурних рішень».
Як повідомляє портал "Лівий берег", у серпні 2002 року Генеральна прокуратура на чолі зі Святославом Піскуном порушила кримінальну справу за фактом перевищення повноважень з боку керівників адміністрації Київської міської ради. Йшлося не про претензії проти конкретної особи, а «за фактом перевищення повноважень і зловживання». Мова йшла про арешт і призупинення п'яти рішень Київради. У 1998 році столична міська рада ухвалила рішення про створення екологічного фонду, він перший і потрапив під арешт. Крім того, Генеральна прокуратура виступила проти: рішення про об'єднання комунальних об'єктів міста Києва — «Київенерго»; сміттєспалювального заводу, «Теплокомуненерго», «Академенерго» і «Київгаз»; створення управління земельних ресурсів; створення нового підрозділу управління Фонду майна міста Києва; затвердження нових так званих «червоних ліній», які визначають охоронну зону.
Як доповнює "КиевВласть", мова йшла про арешт і зупинення виконання деяких рішень Київради. Щоб згладити ситуацію, Омельченко почав усе активніше декларувати свою відданість Президенту.
"Комсомольская правда повідомляє", що у тому ж 2002 році з'явилася кримінальна справу за фактом будівництва фітнес-центру на території Софії і кафе в Лаврі. Тодішній глава ГПУ Святослав Піскун говорив: "У нас є питання і до Олександра Олександровича Омельченка як до керівника Київської міської адміністрації". Однак на свої питання Піскун відповідей не отримав – справа була зам'ята.
"У серпні 2004 року прокуратура Києва порушила кримінальну справу за фактом зловживання посадовими особами Київміськадміністрації при розподілі та наданні житла. Начальник прес-служби Генпрокуратури Сергій Руденко, коментуючи порушення кримінальної справи, заявив, що "політичних мотивів в ньому немає". Чим завершилося розслідування і яка роль у цій справі Олександра Омельченка, Генпрокуратура так і не повідомила", - передає "КП".
У 2009 році прогримів скандал у зв'язку з ДТП, учасником якого став Олександр Омельченко. За даними видання "Сьогодні", розглядали кілька версій події.
"Олександр Омельченко за кермом джипа Mitsubishi Pajero на смерть збив 48-річного будівельника Олександра Карпінського. Це сталося у середу о 21:20 на Столичному шосе біля автобусної зупинки "Віта-2". Сан Санич їхав з Конча-Заспи до Києва, як розповіли нам в його оточенні, на зустріч із сином", - написали у ЗМІ.
За версією ДАІ, загиблий переходив дорогу у невстановленому місці. Омельченко у своєму поясненні написав, що їхав у другому ряду зі швидкістю близько 70 км/год, але тут перед його авто виникла людина — він ішов приблизно за 40 м від переходу: "Я застосував екстрене гальмування". Експертиза показала, що нардеп був тверезий.
Очевидці ж запевняють, що Олександр йшов по "зебрі", причому добре освітленій.
"Мій онук Максим ішов зразу за тим чоловіком. Він каже, що йшли строго по "зебрі", а машина вискочила і збила", — сказала нам місцева мешканка Дуся.
За словами подружжя Анатолія та Світлани Осадчих, Mitsubishi ще метрів 20 протягнув на капоті чоловіка, і тіло загиблого відлетіло ще метрів на 10 на зустрічні смуги: "Там було одне місиво...". За їх словами, Омельченко підійшов до тіла і повернувся в машину: "Закурив і почав комусь телефонувати".
У 2015 році сталося ще одне резонансне ДТП. Як повідомляє "ТСН" з посиланням на власні джерела, 20 грудня машина екс-мера Києва Олександра Омельченка збила жінку, після чого зникла з місця ДТП.
Аварія сталася в Києві на Столичному шосе. Жінку в 16.45 доставили до 17-ї лікарні. Вона лежить в реанімації без свідомості. У неї важка черепно-мозкова травма, переломи грудної клітки і тазу. Її особистість не встановлена, оскільки документів з собою не було, але на вигляд жінці 35 років. Всім необхідним вона забезпечена.
"Через деякий час на місці ДТП з'явився водій колишнього київського градоначальника. Він розповів, що возить Омельченко 20 років. За його словами, поїхав з місця ДТП, бо йому стало погано — хворіє на цукровий діабет. Водій фури, яка стояла недалеко від місця події, стверджує, що бачив за кермом "начебто не того чоловіка, який згодом повернувся на місце ДТП", - передає ЗМІ.
Як повідомляє "КиевВласть" в березні 2018 року НАБУ відкрила провадження за ст. 366-1 (декларування недостовірної інформації) Кримінального кодексу.
Повідомляється, що в декларації за 2016 рік Олександр Омельченко не вказав відомості про фактичне право власності на 2 машиномісця площею 18,4 кв. м і 15,2 кв. м. Також у розділі "Витрати" декларації колишнього мера не вказані відомості про передачу на підставі договору дарування належної йому трикімнатної квартири (171,6 кв. м) своєму синові.
Фотографії
Посилання
Омельченко Олександр є користувачем соціальної мережі Facebook. На своїй сторінки він активно ділиться з відвідувачами особистою думкою, фотографіями та актуальними новинами.
E-mail: omelchenko.oleksandr@kmr.gov.ua